Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.
Інклюзивний клас - це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.
Організація такого навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами).
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» інклюзивні або спеціальні класи утворюються в обов’язковому порядку на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи.
Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ООП
Дітей з ООП оцінюють за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, але оцінювати потрібно за обсягом і характером матеріалу, визначеним ІПР. Найбільші відмінності в критеріях оцінювання – в учнів з інтелектуальними порушеннями, навчальні програми для них специфічні. Проте для них також потрібно застосовувати 12-бальне оцінювання.
Система оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП має бути стимулювальною. Передусім, потрібно враховувати позитивну динаміку в змінах діяльності дитини, а не невдачі. Специфіка ще в тому, що більше уваги звертають не на кількісний показник, а на якісний. Часто для оцінювання й мотивації дітей використовують портфоліо. Наприклад, такий спосіб особливо ефективний, якщо дитина не розмовляє. Так ви будете бачите прогрес у розвитку дитини.
Як організувати дистанційне навчання для дітей з ООП.
Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:
Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.
Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
Принцип індивідуального підходу. Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.
Особливості дистанційного навчання:
Перехід із прямої моделі навчання на тренерську. Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
Синхронне й асинхронне навчання. Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
Наочний матеріал – це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
Сталість навчання. Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.
Інклюзивне навчання – це навчання для всіх дітей, про це потрібно пам’ятати. А також про те, що онлайн-уроки забезпечують дітям з ООП контакти і спілкування з іншими дітьми. Тобто онлайн-уроки є тою соціалізацією, яка була закладена в інклюзивне навчання.
У дистанційному навчанні батьки мають стати нашими партнерами. Тобто перша робота має відбутися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми з ООП. Адже інколи батьки стають каналом комунікації між учителем і учнем з ООП.
Здебільшого заняття проводять разом в одному інформаційному просторі, тому що кожній людині потрібна людина.
Починати дистанційне навчання потрібно з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:
Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця. Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
Рівень тривожності та емоційних спалахів. Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
Який емоційний стан за тиждень переважає: чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
Чи бере участь у дистанційному навчанні
Поведінка дитини.
Улюблена діяльність удома.
Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання.
Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.
Приблизне навантаження для дітей з ООП:
1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;
3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день;
5–9 класи – 4–5 уроків на день;
+ відеозаняття та домашні завдання з батьками.
Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.
Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.
Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.
Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.
Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.
Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.
Домашні завдання.
Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: «Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?».
Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.
Рекомендації батькам дітей з ООП:
Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби вони натомість підтримали дітей з ООП.
Допомога та підтримка дитини з ООП.
Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.
Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і батьки все це готують.
Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома поруч із дитиною й можуть їй допомогти.
Батьків можуть підтримувати шкільні психологи. Було б чудово, якщо б психолог узяв на себе індивідуальні консультації з батьками. Психолог може продовжувати індивідуальні онлайн-заняття з дітьми, може спілкуватися з дітьми телефоном, а також проводити консультації для вчителів.
Вчителі, теж можуть тривожитися, панікувати, і вчителям теж інколи потрібна порада психолога. Тому звертайтеся до психолога про індивідуальні онлайн-консультації або робіть, наприклад, наприкінці кожного тижня супервізійні онлайн-зустрічі, коли ви будете зустрічатись і обговорювати всі ті емоції, почуття, які у вас виникли.
Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.
Командна робота з учителем під час підготовки до занять.
Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.
Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої роботи.
Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.
Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи. Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.
Ведення документації: індивідуальної картки на дитину, індивідуальної програми розвитку.
Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому що командою працювати краще.
Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:
1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.
2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.
3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.
Підтримка дитини може бути різною:
Фізична підтримка – повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, – це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка – якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.
Вербальна підтримка – повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.
Підказки – жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.
Візуальний стимул – картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.
Моделювання – демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально – або намалювати, або представити у вигляді схеми.
Маніпуляція символами – розташування об’єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.